Небезпека ураження електричним струмом

ПК живиться напругою, тож є небезпека ураження електричним струмом. Вплив електричного струму на людину призводить до загальних травм, електроударів і місцевих опіків, металізації шкіри, механічних пошкоджень.

Ступінь шкідливої й небезпечної дії на людину електричного струму залежить від:

− тривалості впливу на організм людини;

− роду та величини струму й напруги;

− шляху струму через тіло людини;

− частоти електричного струму.

Електробезпека у приміщенні забезпечується засобами захисту й технічними способами, а також технічними й організаційними заходами.

2.1.3 Електромагнітне випромінювання

Як тривала, так і короткочасна дія усіх видів випромінювання від екрану монітора шкідлива для здоров'я користувача ПК.

Електронно-променева трубка кінескопа характеризується потенціалом в 20 000 вольт. Він виникає між обличчям користувача ПК та екраном дисплея, й розганяє порошинки, які осіли на екран, до значної швидкості. Ці порошинки, ніби кулі, врізаються в шкіру людини, яка сидить перед ПК.

Тож рекомендують наступні способи боротьби із цим явищем :

− Зниження кількості пилу в приміщенні.

− Високочастотні електромагнітні поля. Їхня дія прирівнюється до радіації, але вона швидко зменшуються із відстанню, вони елементарно управляються й екрануються. Основним їх джерелом є відхиляюча електромагнітна система кінескопа. Усе випромінювання в сучасних моніторах відводиться вгору й часткове назад. Тож нічого не випромінюється вперед.

− Низькочастотні електромагнітні поля. Низькочастотне електромагнітне випромінювання дотепер не вважалося шкідливим, тому що воно від комп'ютера нижче. Проте є дані, що взаємодія власних полів монітора та зовнішніх електромагнітних полів може призвести до інтерференції, що викликає мерехтіння зображення на екрані, від чого спостерігається головний біль та погіршення зору.

На робочому місці користувача ПК максимальний рівень рентгенівського випромінювання звичайно не перевищує 10мкбэр/год., а інтенсивність інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10…100мВт/м2. Щоб знизити дію цих видів випромінювання необхідно використовувати монітори зі зниженим рівнем випромінювання, а також дотримуватися регламентованих режимів відпочинку й праці.

2.1.4 Освітленість робочого місця

На результати роботи користувача ПЗ великою мірою впливає освітленість робочої зони. Для правильного планування раціональної системи освітлення, потрібно враховувати яскравість джерел світла, їх розміщення у приміщенні, яскравісний контраст між пристроями ПК і фоном, відблиск поверхонь, колір й якість світильників та поверхонь. При недостатньому освітленні знижується продуктивність праці користувача ПК, може виникнути короткозорість та швидка стомлюваність.



Штучне освітлення у приміщеннях із ПК, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Джерелом штучного освітлення мають бути переважно люмінесцентні лампи.

Таким чином користувач, який працює з ПК піддається впливу ряду факторів. Провідними серед фізичних факторів є освітленість робочої зони користувача ПК. Раціональне освітлення робочої зони впливає на ефективність трудової діяльності людини, а також попереджає професійні захворювання й травматизм.

Правильна організація освітлення підвищує продуктивність й працездатність праці, створює сприятливі умови праці. Освітлення в робочій зоні користувача ПК має бути таким, щоб він міг без напруги зору виконувати свою роботу.

2.2 Розрахунок штучного освітлення

Приміщення площею 50 м2, ширина якого складає 5 м, довжина – 10 м, висота – 3 м.

Використаємо метод світлового потоку. Щоб визначити потрібну кількість світильників, що мають забезпечувати нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, який падає на робочу поверхню за формулою (2.1):

F – світловий потік, який розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (S = 50 м2);

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (Z = 1,1);

K – коефіцієнт запасу, який враховує зменшення світлового потоку лампи у результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (К = 1,5);

η – коефіцієнт використання світлового потоку, значення коефіцієнтів дорівнюють ρст= 40% і ρстелі= 60%.

Обчислюємо індекс приміщення за формулою (2.2):

S – площа приміщення, S = 50 м2;

h – розрахункова висота підвісу, h = 2,9 м;

A – ширина приміщення, А = 10 м;

B – довжина приміщення, В = 5 м.

Підставляємо значення:

Знаючи індекс приміщення І, за таблицею 4 [ДБН В.2.5-28-2006] знаходимо η = 0,31.

Підставляємо усі значення в формулу для визначення світлового потоку F:



Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких F = 4320 Лм. Оберемо потрібну кількість ламп в світильниках за формулою (2.3):

N – кількість ламп, які визначаються;

F - світловий потік, F = 79838,72 Лм;

Fл- світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.

Рис. 2.1 - Схема розташування світильників

Отже, у приміщенні використовуються світильники типу ОД, що комплектуються двома лампами ЛБ 40-1. Тобто, необхідно використати 9 світильників із 18 працюючими лампами в них – це забезпечить нормований рівень освітленості. Завдяки виконаним розрахункам була отримана достатня освітленість приміщення, що однозначно сприятливо позначитися на здоров'ї і комфорті користувачів ПК.


0388762833158891.html
0388823120169433.html
    PR.RU™